Євген ЩЕРБИНА: «Сильні клуби – сильний чемпіонат. Це догма» Створено: 16 червня 2016

Євген ЩЕРБИНА: «Сильні клуби – сильний чемпіонат. Це догма»    Створено: 16 червня 2016

Своїми враженнями від XXI звітно-виборчого Конгресу ФВУ, що був проведений в Ірпіні, поділився президент ВК «Локомотив» Євген ЩЕРБИНА, якого делегати обрали віце-президентом ФВУ. 

В інтерв’ю офіційному сайту харківського клубу Євген Васильович торкнувся важливих питань щодо перспектив розвитку вітчизняного волейболу.

– Сама організація проведення Конгресу була на найвищому рівні з чудовою явкою – з 78-ми делегатів було 72, – зазначив Євген Васильович. – Що стосується самого процесу виборів, то до самого голосування складно було прогнозувати, хто переможе. Виграв президентську гонку Михайло Григорович Мельник. Він провів планомірну передвиборчу кампанію, чого не зробив чинний на той момент президент ФВУ Володимир Васильович Туровський.

Конгрес був справді історичний, оскільки підбивалися підсумки роботи Володимира Васильовича Туровського за 12 років, протягом яких він очолював ФВУ. Свого часу він був віце-президентом Федерації, державним тренером з волейболу, працював у міністерствах. Безумовно, у вітчизняного волейболу є значні успіхи за час його роботи на посаді президента Федерації, є і недоліки, але не помиляється той, хто нічого не робить.

У мене чудові стосунки з Володимиром Васильовичем, я вдячний йому за те, що свого часу він ініціював обрання мене першим віце-президентом Федерації, але якщо неупереджено аналізувати, чому він програв ці вибори, то йому потрібно було частіше «виходити в люди». Тобто відвідувати турніри, міста, в яких проводяться змагання, а найголовніше – брати ініціативу у вирішенні проблем, які вимагають безпосередньої участі керівництва ФВУ.

Найбільш негативний момент за весь цей час – те, що зменшилася кількість команд. Але, напевно, сьогодні говорити про те, що це пов'язано лише з роботою Федерації, було б неправильно. Це пов'язано багато в чому з соціально-економічною ситуацією в країні. Досить поглянути на найбільш популярний у нас вид спорту футбол – і все стане зрозуміло. У волейбола схожі проблеми.

Шкода, що немає команд високого рівня у таких колись волейбольних містах, як Київ, Черкаси, Одеса та багатьох інших. Це стосується як чоловічих команд, так і жіночих. Але що сталося, те сталося. Критикувати роботу Федерації я зараз не буду, оскільки вина в нинішній ситуації частково лежить на всіх 72 делегатах, хто був на проведеному Конгресі, у тому числі й на мені.

– Але ж команди і волейболісти в цих містах не можуть виникнути самі по собі. Для цього потрібна злагоджена робота, і починається вона з ДЮСШ, з дитячих тренерів. Їх в Україні не так вже й мало…

– Зараз в Україні працює 1 400 дитячих тренерів. Займаються волейболом більше 40 000 дітей. За масовістю ми на другому місці в Україні, поступаючись лише футболу. Але з цих 1 400 тренерів у нас 900 – це так звані «почасовики». І практично всі вони без вищої фізкультурної освіти. Це не найбільша біда. Сьогодні ми знаємо тренера Миколу Карполя, який ось уже 50 років керує одним із кращих клубів світу – «Уралочкою». Цей талановитий фахівець прийшов у волейбол, закінчивши фізико-математичний факультет університету.

У нас інша проблема. Найголовніше, що від працюючих у нашій країні тренерів дуже маленька віддача. Я був би дуже радий, якщо б сьогодні як можна частіше нам траплялися волейбольні самородки, яких потім можна було б залучати до команд першої ліги, вищої ліги, де вони б набиралися досвіду і підвищували свою майстерність. Але реалії сьогодні такі, що багато тренерів віддають перспективних волейболістів вже змалку за межі нашої країни.

Лише в одній Росії в суперлізі грає 22 вихованці українського волейболу! Це дві повноцінні команди. Такій тенденції сприяють цілком зрозумілі причини. Найголовніша – закордонні клуби стимулюють тренера набагато краще, при передачі свого вихованця за межі України, ніж українські. Додамо рівень матеріальних умов – і все стає цілком очевидним. Сьогодні ми не можемо це змінити за один день. Тим не менше, ми і в цих умовах повинні боротися за те, щоб наш вітчизняний волейбол прогресував, показував результат.

Як сказав заступник міністра у справах молоді та спорту України Ярослав Войтович, який взяв участь у роботі Конгресу, сьогодні волейбол як продукт має користуватися попитом. Тоді з'явиться додаткове фінансування, допомога від держави. Але крім цього нам самим потрібно думати і вирішувати, як розкручувати наш вид спорту.

На жаль, навіть матчі команд майстрів проводяться не в найкращих залах, що не дає можливості подавати і продавати наш продукт глядачеві. Ми не розкручуємо належним чином наш волейбол ні на телебаченні, ні в пресі, ні на радіо. Звідси і така ситуація, коли волейбол просувається за принципом равлика – начебто і рухаємося вперед, але дуже повільно. Тому сьогодні завдання новообраного керівництва ФВУ – дати швидкі і конкретні відповіді на найактуальніші питання.

– Але для цього потрібне не лише фінансування, але й багатогранний і, найголовніше, системний підхід. Адже в деяких питаннях ситуація виглядає невтішною. Де ж шукати резерви популяризації та популярності волейболу?

– Не секрет, що сьогодні у тих же Сполучених Штатах Америки, де волейбол є дуже популярним, головний постачальник талановитої молоді в національні збірні – це студентські команди. У нас же в цьому плані є над чим працювати. Я скажу таку річ: при наявності близько 400 навчальних закладів в Україні, в останньому сезоні студентської ліги брало участь 16 команд. Це і чоловічі, і жіночі разом узяті... Напевно така кількість команд – не та цифра, яку хотілося б бачити.

На сьогодні це колосальний резерв, і новообраний президент, він же голова Комітету фізичної культури і спорту Міністерства освіти і науки України Михайло Григорович Мельник зможе зрушити цей пласт волейболу в потрібному напрямку, так скажемо, подвійним важелем. І команд в студентських лігах стане значно більше.

В цьому аспекті потрібно підіймати на більш високий рівень наш волейбол, щільніше працювати з молоддю. А також знаходити форми стимулювання роботи тренерів, які показують високі результати.

– Чи є у талановитих волейболістів можливість розвиватися у вже існуючих командах і клубах в Україні?

– Біда сьогодні в тому, що на проведеному Конгресі були присутні усього два або три тренери ДЮСШ. Волейбольний клуб «Локомотив» і багато інших команд буквально кричать про те, щоб нам передавали вихованців, а ми вже будемо шукути можливості стимулювати тренерів і забезпечувати зростання молодих спортсменів. Адже найголовніше, щоб ці волейболісти залишилися на території України, могли брати участь у змаганнях не тільки клубних команд, але і збірних – юнацьких та молодіжних. На жаль, у нас сьогодні далеко не з усіма тренерами є контакти та взаєморозуміння.

Що стосується наших клубних команд і прогресу збірних, то ці питання взаємопов'язані. Адже коли в Україні було більше команд –були колективи в Черкасах, Києві, Маріуполі – була боротьба, конкуренція і, як наслідок, цікавий чемпіонат. Звідси зростання і досвід спортсменів. Навіть візьмемо приклад, коли наш клуб виступав у чемпіонаті Росії і грав з сильними іноземними клубами. За відносно невеликий часовий відрізок було помітне значне зростання майстерності гравців.

Тому сьогодні, перш за все, нам потрібно підвищити рівень майстерності та конкуренції в нашому національному чемпіонаті. Сильні клуби – сильний чемпіонат. Це догма. Якщо ми не будемо сьогодні робити все, щоб підняти рівень нашого чемпіонату, то нам буде дуже важко в подальшому. Адже це нікуди не годиться, коли матч в Суперлізі завершується за 52 хвилини...

– Формула проведення в сезоні, що завершився, була оптимальною? Команди провели більше ігор, ніж у попередніх чемпіонатах?

– Я вважаю, що форма проведення чемпіонату-2015/2016 сьогодні виправдана. Вона дає більше ігрової практики командам, та й інтрига з'являється. Адже, скажімо, півфінальна серія «Локомотив» – «Юракадемія» зберігала інтригу буквально до останнього розіграшу третього матчу. Та й команда «Дніпро» – це приємне відкриття сезону, що завершився. Поява таких команд, прояв такої боротьби і забезпечать на даному етапі високий рівень нашого національного чемпіонату.

На жаль, сьогодні ми не можемо розраховувати на достатнє поповнення нашої команди молодими гравцями. Це реалії нашого волейболу. Хоча є дуже талановиті хлопці. Це показали ігри відбіркового раунду чемпіонату Європи серед молодіжних команд. Нагадаю, що молодіжна чоловіча збірна України на початку квітня в Словенії успішно подолала 2-й раунд кваліфікації і є однією з претенденток на поїздку на фінальну частину першості континенту, яка відбудеться у вересні в Болгарії. У середині липня нашу команду чекають ігри третього відбіркового раунду.

Потенціал у наших молодих волейболістів є, треба просто з ними серйозно працювати. Не можна, щоб наші збірні починали готуватися до важливих стартів за п'ять – сім днів до змагань. У зв'язку з цим цілком обґрунтовано і правильно, на мій погляд, поставити сьогодні головним завданням нашої національної команди потрапляння на Олімпійські ігри в 2020 році. Для цього треба зробити все можливе, зацікавити гравців 1995–1997 років народження, дати їм ігрову практику і десь пожертвувати якимись миттєвими результатами для досягнення більш високої мети. Зараз є статистика, яка говорить про те, що за відвідуваністю серед ігрових видів спорту на Олімпіаді в Лондоні волейбол був на першому місці. Тож судіть самі...

– Хто ж допоможе нашому волейболу зробити якісний стрибок вперед?

– Напевно сьогодні потрібно зміцнювати і розширювати наші взаємозв'язки з Міністерством спорту. Хотілося б, щоб воно нам максимально допомагало. Адже є вже деякі провідні спортивні федерації, які фінансуються повністю Міністерством спорту. Є можливість для серйозних рішень. І тоді можна буде говорити про те, щоб наші національні збірні брали участь у Євролізі, яка дає дуже важливий міжнародний досвід. Кілька років тому ми на рівних боролися зі збірною Словенії. А сьогодні вони другі в Європі...

Але для того, щоб знову повернути собі провідні позиції на міжнародній арені, повинна працювати цілеспрямована система підготовки – тільки так можна чогось досягти. Так що роботи – сила-силенна. І я хочу побажати нашому новому президенту Федерації, всім членам Виконкому і собі як віце-президенту довести, що ті голоси, які були віддані за нас, були віддані з вірою в майбутнє. І я хотів би разом з усіма, працюючи в новій команді, підіймати наш український волейбол на новий якісний рівень.

Федерація Волейболу України

08.07.2016 16:26